Положення про академічну доброчесність (перегляд за посиланням)
Академічна доброчесність. Вступ.
Норми про дотримання правил академічної доброчесності в освітньому процесі, визначення основних видів порушень цих правил, види відповідальності за такі порушення з’явилися в українському законодавстві у 2017–2020 роках. Знання і виконання правил академічної доброчесності, недопущення плагіату, списування та інших академічно недоброчесних дій — невід’ємна ціннісна складова успішного навчання, передумова забезпечення належної якості освіти на всіх її рівнях. Якщо у сфері вищої освіти ми можемо говорити про те, що чимало українських університетів уже пройшли частину шляху із запровадження політик академічної доброчесності, то більшість українських закладів середньої освіти наразі перебувають на початковому етапі цього шляху.
До руху в цьому напрямі підштовхують як необхідність осучаснення освіти загалом, так і нові елементи зовнішнього забезпечення якості середньої освіти. Культура академічної доброчесності йде пліч-о-пліч із реформою «Нова українська школа» (НУШ): вони обидві ґрунтуються на цінностях педагогіки партнерства між учнем, учителем і батьками, поваги до особистості, діалогу та довіри у відносинах. Прийнятий у 2017 р. Закон України «Про освіту» заклав основу як для НУШ, так і для реалізації засад академічної доброчесності в освітньому процесі. Цей закон визначає нові підходи до підтримки якості середньої освіти, де її основою є внутрішня система забезпечення якості освіти, а метою зовнішніх заходів із забезпечення якості є не так пошук проблем, як консультативна підтримка школи і надання їй рекомендацій з розвитку, що ґрунтуються на узагальненні найкращого досвіду.
Зокрема, інституційний аудит є зовнішньою перевіркою та оцінюванням освітніх та управлінських процесів закладу освіти, які забезпечують його ефективну ро боту і сталий розвиток. За результатами такого аудиту, який у плановому по рядку проводиться не більше одного разу на десять років, заклад освіти одержує низку рекомендацій, що стосуються, зокрема, підвищення якості його освітньої діяльності. Формування і забезпечення реалізації політики академічної доброчесності — один із управлінських процесів та складова внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що оцінюється під час інституційного аудиту. Академічна доброчесність, крім того, є чинником, відсутність якого унеможливлює якісну освіту. Тому заклади загальної середньої освіти вже зараз мають розробляти і впроваджувати політику академічної доброчесності як складову системи забезпечення якості освіти.
Метою цього документа є надання методичної підтримки вчителям і керівникам закладів загальної середньої освіти в питаннях розробки, запровадження, моніторингу реалізації політики академічної доброчесності як складової частини внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Методичні рекомендації охоплюють такі питання, як популяризація теми академічної доброчесності всередині шкільної спільноти й формування доброчесного середовища; розробка відповідного положення (етичного кодексу); заходи, спрямовані на набуття вчителями та учнями розуміння і навичок академічної доброчесності; основні порушення академічної доброчесності в середній освіті та способи на них реагувати; доброчесність в оцінюванні навчальних досягнень учнів; підготовка учнями дослідницьких робіт для участі в конкурсах Малої академії наук України тощо. З цих питань висвітлюються як найкращі практики, так і кроки, яких варто уникати.
Академічна доброчесність та її цінності
Закон України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Отже, дотримання академічної доброчесності в освітньому процесі має забезпечувати високу якість в освіті та формувати довіру до неї.
Міжнародний центр академічної доброчесності (США) визначив цінності, на яких ґрунтується академічна доброчесність:
∙ чесність визначено важливою передумовою повноцінної реалізації інших складових доброчесності, адже це обов’язковий базис у викла данні, навчанні, дослідженні й роботі;
∙ довіру охарактеризовано як можливість співпраці та обміну власними ідеями, без наражання на нелегальне використання інформації, яке може погіршити репутацію та залишити відбиток на кар’єрі;
∙ справедливість — прозорі очікування від учасників освітнього процесу і практики функціонування закладу освіти. Робота етичних комісій спи рається на цю цінність. Елементом справедливості є правильна та об’єктивна реакція на недоброчесну поведінку;
∙ повага є взаємною і включає повагу до себе (діяти доброчесно під час зіткнення з труднощами) та повагу до інших (цінувати розбіжності в поглядах, визнавати той факт, що власні ідеї доводиться піддавати сумніву, спростовувати, перевіряти і вдосконалювати);
∙ відповідальність як процес розвитку навичок розпізнавати та проти стояти спокусі порушення норм і правил має бути особистим обов’язком і колективною справою;
∙ відвага — активні дії з відстоювання академічної доброчесності, здатність діяти згідно з власними переконаннями всупереч страху.
(За матеріалами мережі Інтернет)
Коментарi