Деякі відомості з історії нашої школи.

На древніх, високих кручах,

На березі річки Псла

Є давнє козацьке містечко –

Рашівка люба моя.

Як відомо, Рашівка була здана містечкам. Завдяки щетинному промислу і торгівлі була відома по всій Росії і за рубежем. В ній було два винних і селітрових заводи, водяні млини, маслобійні і різні ремесла. Велика частина населення була втягнута в міжнародні зв’язки. Все це вимагало грамотних людей. Життя настирливо вимагало грамотних людей з більшим об’ємом знань, ніж давала початкова трирічна школа. На прохання жителів села в 1876 р. було відкрито Міністерське2-х класне училище з 5 річним навчанням (відповідно до нового положення 1874 р. про початкові школи) там же на подвірї швидко було збудоване другеприміщення на дві класні кімнати. В цих двох будинках розмістилося Міністерське 2-х класне училище.

Термін навчання (5 років) розподілявся так:

Підготовчий клас (1 рік навчання) - 85 учнів (хл.- 60. дів.- 25).

Перший клас (2 роки навчання) - перше і друге відділення.

Другий клас (2 роки навчання) - теж перше і друге відділення.

Першим завідуючим був Дубяга Х. О. Учнів у школі було від 150 до 200 осіб. Закінчували її, звичайно, далеко не всі.

В кінці ХІХ ст. на кошти церков єпархіальних відомств в Рашівці було відкрито дві початкових церковно-приходських школи (при Христо – Рождественській і при Успенській церквах). Курс навчання в них був трирічний, а в 1911 р. був відкритий і четвертий клас, що звався «додаткове відділення». В Успенській церковно – приходській школі початкову освіту в 1908 р. по 1911 р. одержав наш знатний земляк Кириченко Іван Тимофійович, колишній міністр зв’язку УРСР, генерал – лейтенант у відставці. Але і цих шкіл для Рашівка було мало, адже населення було 4000 осіб. В 1910 р. завершено будівництво нової школи, початкової земської школи. Приміщення збудоване на просторому вигоні на краю села, на три класні кімнати з водяним опаленням. Школа збудована повністю на кошти земства (громадян села) і навчання в ній почалося в 1912 р. Срок навчання спочатку був три роки, а потім чотири.

В 1918 році в Рашівці всі школи (церковно–приходській і початкова були реорганізовані в початкову школу з викладанням української мови). Проводилося навчання української мови по підручнику з граматики, що її склав учитель Рашівських шкіл Залозний Петро Федорович. По граматиці української мови П.Ф. Залозного навчалися діти усіх шкіл України до 1922 року. 1922 року всі вищезазначені школи в Рашівці були реорганізовані. Були утворені: єдина трудова семирічна школа і початкова школа. 1919 року була постанова уряду про ліквідацію неписьменності але в Рашівці були організовані лікнепи, в яких учителі і культармійці (письменні люди, активісти, всі хто міг навчати письменності) навчали дітей і дорослих грамоти. На початку навчального 1934-1935 року початкову школу приєднали до неповної середньої школи. В Рашівці стала одна неповно середня школа. В ній було понад 20 класів: один сьомий, два шостих, три п’ятих класів і т.д. На 1935-1936 навчальний рік в Рашівці уже повністю здійснилось загально- обов’язкове чотирирічне навчяння. В 1936 – 1937 р. в Рашівці здійснювалась загальна семирічна освіта. Всі діти шкільного віку від 1 до 7 класу були охоплені школою. В школі тоді навчалося 800 учнів. Це була одна з найбільших шкіл району.

Восени 1937 р. в Рашівці було відкрито 8-й клас. Школа стала середньою школою. До Вітчизняної війни з середньої школи зроблено два випуски 10-х класів. Перед самою війною 20 червня 1941 р. відбувся другий випуск Рашівської середньої школи в кількості 14 осіб. З початку війни переважна кількість хлопців пішли на фронт. В 1943 – 1944 роках був проведений облік дітей і підлітків 7 – 15 річного віку для охоплення їх навчання у школах. Школа відновила свою роботу. Директором школи був Кожа Гаврило Андрійович, завуч – Зімбалевська Надія Кузьмівна, військовим керівником Волошин Дмитро Кирилович. В школі навчалось до 500 учнів в кінці 1945 року. 1945 – 1946 навчальний рік після Вітчизняної війни був першим післявоєнним роком. Цього року відбувся третій випуск 10-го класу. З року в рік зростала матеріально – технічна база школи, вдосконалювалися методи навчально-виховної роботи. Всі діти шкільного віку на 1949 рук були охоплені навчанням.

Рашівська середня школа з 60-х років стала одною з ведучих шкіл області по запровадженню виробничого навчання по тракторній і особливо по автомобільній справі. Приклад з Рашівки по запровадженню виробничого навчання в школі унаслідували по тракторній справі школи сіл: Березової Луки, Великих Будищ, Лютеньки, а по автосправі – Веприк, Петрово-Роменка і Гадяч. В 70 – 80х роках проходило подальше вдосконалення навчально-виховної роботи, зміцнення матеріальної бази школи, зміцнення зв’язків школи з колгоспом і розвиток виробничого навчання (автосправи). Директором Рашівської середньої школи з 1956 рік по 1983рік був заслужений учитель Української РСР – Волошин Дмитро Кирилович.

Нині будується нове шкільне приміщення школи на 216 учнів. Школа обладнана сучасними комп’ютерними класами. На високому фахово-методичному рівні ведеться викладання предметів гуманітарного циклу та спортивно-масова робота. Учні є постійними призерами районних, обласних і всеукраїнських спортивних змагань. У школі працює учнівський театр, який регулярно дає вистави в сільському будинку культури для всього села. В школі діє учнівський духовий оркестр, який носить звання «Народний колектив». В оркестрі залучено до 30 учнів. На щорічному обласному марш-параді духових оркестрів постійно займає призові місця.

З 06.07.2022 року заклад освіти перейменовано на Рашівський ліцей Лютенської сільської ради Полтавської області.